Територіальні органи ДФС
у Сумській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Щодо оподаткування виплат членам сільськогосподарського кооперативу

01.10.2015

Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі заробітної плати підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (15% та/або 20%), а також військовим збором  за ставкою 1,5% (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПКУ).

Згідно  п.1 ч.1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року  № 2464 - VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями  (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Роботодавці нараховують єдиний внесок на суму нарахованої зарплати за видами виплат, які включають основну й додаткову заробітну плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці (ст. 7 Закону № 2464).

Розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для страхувальників, які використовують найману працю на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, встановлюється у відсотках відповідно класу професійного ризику виробництва,  до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням їх економічної діяльності (36,76% – 49,7%) встановленого відповідно до законодавства. Єдиний внесок нараховується на фонд заробітної плати найманих працівників та утримується у розмірі 3,6% із фонду зарплати найманих працівників.

Статтею 8 Закону 2464 передбачено, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць  та лише за основним місцем роботи. Основне місце роботи - це місце роботи,  де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Крім того, додатково повідомляємо, що відповідно абз. першому ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми  якої (якого) нараховується єдиний соціальний внесок, платники, одночасно з видачею  зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних  платників (авансових платежів) (абз. другий ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).

Частиною дванадцятою ст. 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно розділу ІІІ п.1 Порядку формування звітності та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зареєстрованого в Мін’юсті України 23.04.2015 року № 460/26905 та затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 страхувальники, які використовують працю фізичних осіб зобов'язані формувати та подавати до фіскальних органів Звіт за формою згідно з додатком 4 цього Порядку протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звітним періодом є календарний місяць.

         Щодо оподатковування податком на доходи фізичних осіб доходу членів сільськогосподарського кооперативу у вигляді кооперативних виплат повідомляємо таке.

          Відповідно із п.п. 14.1.891 п. 14.1 ст.14 ПКУ термін «кооперативні виплати» вживається у значенні, наведеному в Законі України ”Про кооперацію”.

          Кооперативні виплати – це частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу. Ця норма не поширюється на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи (ст. 26 Закону України від 10.07.2003р. № 1087-IV «Про кооперацію»).

     Відповідно до ст. 1 Закону України від 17.07.1997р.№ 469/97-ВР «Про сільськогосподарську кооперацію» (далі – Закон № 469) кооперативні виплати у сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі - повернення членам кооперативу частини попередньо надлишково сплаченої вартості наданих кооперативом послуг відносно їх фактичної вартості, що розподіляється за результатами фінансового року між його членами.
     Згідно із ст. 9 Закону № 469 після виконання зобов’язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим.

     До загального місячного оподатковуваного (річного) доходу платника податку не включаються доходи у вигляді, зокрема, кооперативних виплат члену виробничого сільськогосподарського кооперативу, а також коштів, що повертаються члену сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу внаслідок надлишково сплаченої ним вартості послуг, наданих кооперативом (п.п. 165.1.48 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

     Водночас слід зауважити, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи, тому для більш детальної відповіді пропонуємо звернутись до територіального органу ДФС за місцем податкового обліку.

 

Щодо порядку оподаткування ПДВ виплат членам кооперативу за здане молоко повідомляємо наступне. 

Як зазначено у зверненні, метою створення сільськогосподарського виробничого кооперативу є виробництво молока та продаж його молокопереробним підприємствам, при цьому основними постачальниками молока будуть члени кооперативу, а саме населення, яке має велику рогату худобу ( далі –ВРХ). ВРХ населенням буде передано в оренду кооперативу. У свою чергу згідно акту прийому - передачі кооперативом буде передано ВРХ населенню на годівлю, доїння, прибирання відходів тощо. При цьому, кооператив буде виплачувати населенню грошові кошти за здане молоко.

Слід зазначити, що при створенні сільськогосподарського кооперативу необхідно дотримуватися таких умов.

Згідно ст. 20 «Закон про кооперацію» від 10.07.2003 № 1087-IV, для забезпечення статутної діяльності виробничий кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.

Неподільний фонд створюється в обов'язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу.

Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).

Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.

Одним з основних джерел формування фондів є внески членів сільгоспкооперативу – пай, додатковий пай, вступні, членські, цільові внески. Внески можуть бути як у грошовій, так і в майновій формі.

Майнові внески можна оформляти первинними документами, прийнятими для операцій передачі відповідного майна.

Виробничий сільгоспкооператив утворюється шляхом об’єднання фізичних осіб — виробників сільськогосподарської продукції для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою одержання прибутку.

Членами виробничого сільгоспкооперативу можуть бути фізичні особи, які виявили бажання об’єднатися для спільної виробничої діяльності на засадах обов’язкової трудової участі та внесли вступний внесок і пай у розмірах, визначених статутом сільгоспкооперативу.

Сільгоспкооператив може залучати до роботи за трудовим договором осіб, які не є його членами, самостійно визначає форми і систему оплати праці своїх членів і найманих працівників з урахуванням вимог, установлених законодавством, гарантує своїм членам і найманим працівникам оплату праці відповідно до фаху, кваліфікації та особистого трудового внеску належні умови праці, а також забезпечує соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством.

Члени виробничого сільгоспкооперативу оформлюються в сільгоспкооператив на умовах трудового договору, та їм (у загальновстановленому порядку) слід виплачувати заробітну плату.

Виробничі сільгоспкооперативи виплачують своїм членам:

  • заробітну плату;
  • кооперативні виплати;
  • виплати на паї.

         Заробітна плата нараховується та виплачується у загальновстановленому порядку, прийнятому для заробітної плати, за формами та системами, встановленими сільгоспкооперативом відповідно до норм чинного трудового законодавства.

         Кооперативні виплати — це частина доходу, що розподіляється за результатами фінансового року між членами сільгоспкооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління (ст. 26 Закону про кооперацію).

         Порядок розподілу кооперативних виплат виробничого сільгоспкооперативу

Оскільки члени виробничого сільгоспкооперативу беруть трудову участь у господарській діяльності, кооперативні виплати можна розподіляти пропорційно кількості відпрацьованих людино-годин за звітний рік або пропорційно розміру основної заробітної плати тощо.

         Згідно зі ст. 26 Закону про кооперацію виплати на паї — виплати частини доходу кооперативу на паї члена та асоційованого члена кооперативу. Розмір виплат на паї встановлюється рішенням загальних зборів членів кооперативу після відрахувань обов’язкових коштів на формування й поповнення його фондів. Виплати можна здійснювати у грошовій формі, товарами, цінними паперами, а також у формі збільшення паю та в інших формах, передбачених статутом кооперативу. Загальна сума виплат на паї не може перевищувати 20% доходу, визначеного до розподілу.

         Зауважимо, що, виходячи зі змісту пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, виплати на паї з точки зору податкового законодавства слід розцінювати як виплату дивідендів. Тому до такої виплати слід застосовувати податкові правила, які стосуються виплати дивідендів.

         Відповідно до п. 209.1 ст. 209 ПКУ резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п.209.6 ст. 209 Кодексу (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.6 ст.209 ПКУ передбачено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених ним сільськогосподарських товарів на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб’єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

         Згідно з вимогами п. 209.2 ст. 209 ПКУ сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.      Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, для використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

         У разі якщо такі кошти будуть використані сільськогосподарським підприємством не за цільовим призначенням, то таке підприємство несе відповідальність відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ, яким визначено, що податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

         Таким чином, при дотриманні всіх умов створення кооперативу та відповідності критеріям, встановлених п.209.6 ст. 209 ПКУ, такий кооператив матиме можливість зареєструватися платником ПДВ спеціального режиму оподаткування.

 

 

 

До списку