Територіальні органи ДФС
у Сумській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Щодо системи оподаткування, звітності, строків подання, штрафних санкцій за неподання чи несвоєчасне подання податкової звітності недержавних дочірніх підприємств, установ, організацій (філій) в Україні, що створені іноземними державами

19.05.2016

Щодо системи оподаткування, звітності, строків подання, штрафних санкцій за не подання чи несвоєчасне подання податкової звітності недержавних дочірніх підприємств, установ, організацій (філій) в Україні, що створені іноземними державами та повідомляє наступне.

Відповідно до п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток – нерезидентами є:

юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);

постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначено п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Згідно з пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва.

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Наказом Мінфіну від 25.06.2013 N 610 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18.07.2013 за N 1205/23737) затверджено форму та Порядок розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, яким затверджено:

порядок розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво (далі - порядок);

форму Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності (далі - Розрахунок 1);

форму Розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється контролюючим органом (далі - Розрахунок 2).

Постійне представництво як платник податку, що здійснює розрахунок податкових зобов'язань згідно з положеннями розділів II - IV Порядку, подає відповідну податкову звітність за звітний (податковий) період контролюючому органу, в якому таке представництво перебуває на обліку, та здійснює сплату податку у порядку та строки, встановлені Кодексом (п. 9 р. I Порядку).

Зокрема, постійне представництво нерезидента, суми прибутків якого оподатковуються в загальному порядку, здійснює розрахунок податкового зобов'язання з податку на прибуток у податковій декларації з цього податку, яка складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному Кодексом та чинному на час її подання (п. 4 р. II Порядку).

Нерезидент, який провадить свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, визначає суму прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, шляхом складання Розрахунку 1 (п. 1 р. III Порядку).

Постійне представництво, податкові зобов'язання якого визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,7, складає Розрахунок 2 (п. 1 та п. 2 р. IV Порядку).

Отже, постійне представництво як платник податку на прибуток подає до контролюючого органу, в якому таке представництво перебуває на обліку:

 або Декларацію з податку на прибуток, якщо розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток здійснюється відповідно до розділу II Порядку;

або Розрахунок 1, якщо розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток здійснюється відповідно до розділу III Порядку;

або Розрахунок 2, якщо розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток здійснюється відповідно до розділу IV Порядку.

Пунктом 137.4 ст. 137 ПКУ у редакції, що діє з 01.01.2016, встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПКУ);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Статтею 120 ПКУ передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Поряд з цим, кожен конкретний випадок податкових відносин, у томі числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет звернення.

До списку