Територіальні органи ДФС
у Сумській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Про сплату податку на майно в частині земельного податку платником єдиного податку третьої групи

21.11.2016

У відповідності до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 та підпункту 265.1.3 пункту 265.1 статті 265 ПКУ плата за землю входить до складу податку на майно, який належить до місцевих податків.

У відповідності до підпункту 12.4.3 пункту 12.4 статті 12 та пункту 284.1 статті 284 ПКУ, пункту 24 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (із змінами та доповненнями) встановлення місцевих податків та зборів, зміна розміру їх ставок, об'єкту оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків, є компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Рішенням LII сесії Сумської міської ради VІ скликання від 08.07.2015 р. № 4562–МР затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Суми (далі - Положення), яке набрало чинності з 01 січня 2016 року. Рішенням Х сесії Сумської міської ради VІІ скликання від 27.04.2016 р. № 685–МР, з метою уникнення неоднозначного тлумачення окремих положень, до Положення були внесені зміни в частині визначення пільгових категорій землекористувачів.

У відповідності до пункту 9.2 розділу 9 Положення власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 285-288 ПКУ.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

У пункті 269.2 статті 269 ПКУ передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу XIV ПКУ.

Підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи для провадження господарської діяльності.

В контексті положень статті 30 ПКУ звільнення, при дотриманні певних умов, платників єдиного податку від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно (в частині земельного податку) є податковою пільгою.

Вичерпний перелік пільг щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб, з визначенням пільгових категорій землекористувачів, на території міста Суми викладений у розділі 5 Положення. Звільнення платників єдиного податку від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із податку на майно (в частині земельного податку) на території міста Суми розділом 5 Положення не передбачене.

У відповідності до вимог пункту 284.3 статті 284 ПКУ та пункту 5.2 розділу 5 Положення якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Головне управління ДФС у Сумській області звертає увагу на правозастосовний висновок, викладений у Постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 24.11.2015 р. у справі № 826/14703/13-a (http://reyestr.court.gov.ua/Review/54688775), щодо особливостей справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування, підприємницька діяльність яких полягає у наданні в найм (оренду) належних їм нежилих приміщень (їх частин).

Правозастосовний висновок Верховного Суду України полягає в тому, що умовою несплати земельного податку за спрощеною системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності. Можливість звільнення від сплати цього податку за інших умов, наприклад, коли окремо надається в найм будівля, її частина чи нежиле приміщення без земельної ділянки, на якій розміщена перелічена нерухомість, не встановлена.

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 291.2 статті 291, підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Правове відношення між власністю на земельну ділянку чи користування нею та обов'язком сплати земельного податку не припиняється у разі набуття власником чи користувачем земельної ділянки статусу суб'єкта господарювання та обрання ним виду економічної діяльності і системи оподаткування, які не передбачають використання земельної ділянки в господарській діяльності. Тобто з набуттям ознак (якості) суб'єкта господарювання особа, яка ним стала, не перестає бути власником чи користувачем земельної ділянки і не звільняється від обов'язку сплати земельного податку.

Надання в найм (оренду) нежилого приміщення не означає, що механічно (автоматично) разом з майном наймачу передається й обов'язок сплати податку за земельну ділянку, на якій воно розташоване.

У відповідності до частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, якщо юридичні особи – платники єдиного податку, що є власниками земельних ділянок або користувачами земельних ділянок під будівлями, спорудами (їх частинами), надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Згідно пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

До списку