Територіальні органи ДФС
у Сумській області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Щодо особливостей формування податкового кредиту сільськогосподарським підприємством у зв’язку з придбанням легкових автомобілів

25.01.2017

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу XIX Кодексу з 01 січня 2017 року втратила чинність стаття 209 «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства» (далі  - стаття 209 Кодексу),

Отже, починаючи із податкової звітності за перший звітний (податковий) період 2017 року сільгоспвиробники подають виключно податкову декларацію з позначкою "0110" за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, у якій відображатимуться розрахунки з бюджетом за усіма операціями такого сільгоспвиробника.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

 

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Проте, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю пунктом 198.5 ст. 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

 Відповідно до п.11 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 31.12.2015 N 1307 (далі – Порядок 1307), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267, у разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Як передбачено Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.16 №21 (далі – Порядок 21), сума податкового зобов’язання, нарахована протягом звітного періоду відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, за операціями, що оподатковуються за основною ставкою у рядку 4.1 декларації.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз.6 п.198.5 ст.198.5 Кодексу).

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

 

Аналогічний порядок формування податкового кредиту за рахунок придбаних товарів/послуг, необоротних активів діяв і в період чинності статті 209 «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства».

Відповідно до п.5 розд. І Порядку 21 платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовували спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подавали податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включалися лише ті операції, що стосувалися спеціального режиму, установленого вказаною статтею.

У розділі II "Податковий кредит" декларації 0121 - 0123 відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу відображалися:

товари/послуги, які придбавалися сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбавалися (споруджувалися) з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовувалися сільськогосподарським підприємством частково для виробництва сільськогосподарських товарів/послуг, у тому числі зернових і технічних культур, та/або продукції тваринництва, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподілялася, виходячи з питомої ваги вартості таких сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

Указаний розподіл відбувався у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включалися до значень рядків 10 та 11 декларацій 0110 (загальна)  та 0121 – 0123 (спеціальна).

Оскільки, придбані легкові автомобілі до цього часу не використовуються у виробничій діяльності, то в період дії статті 209 Кодексу платник не мав права на податковий кредит по декларації 0121 – 0123 (спеціальна). Нарахування податкового кредиту у періоді придбання легкових автомобілів мало здійснюватися декларації 0110 (загальній) з одночасним нарахуванням податкового зобов’язання на підставі п.198.5 ст. 198 Кодексу по рядку 4.1, який заповнюється лише по декларації 0110 (загальна).

 

Таким чином, відповідно до норм діючого законодавства сільськогосподарським товаровиробником нарахування податкового кредиту за рахунок придбаних легкових автомобілів здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду по декларації, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

При цьому у разі якщо такі легкові автомобілі призначаються для їх використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю на підставі пункту 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу.

 Слід зазначити, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

 Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

До списку